Дитина - це явище в нашому житті, а не випадковість.

Правила спілкування з учнями
При спілкуванні з учнями слід дотримуватися певних правил. Отже, що треба робити, а чого – категорично не можна. 

ТРЕБА: 
- проявляти незмінну доброзичливість щодо учня, незважаючи на його репутацію і статус; 
- проявляти турботу про збереження і підвищення престижу кожного учня; 
- давати критичну оцінку конкретних дій, а не особистості в цілому; 
- здійснювати контроль за емоційною тональністю розмови з учнями; 
- бути готовим вибачитися за помилку; 
- виявляти до дитини терпимість; 
- виявляти пошану до особистості дитини, підтримувати в ній почуття власної гідності; 
- визнавати право дитини бути несхожою на інших; 
- проявляти емпатію, прагнути зрозуміти дитину, дивитися на проблему з її позицій, її очима; 
- враховувати індивідуально-психологічні й особистісні особливості дитини; 
- акцентувати увагу на позитивних якостях дитини; 
- дисциплінувати клас за допомогою непрямих дій – перемикання уваги, жарту; 
- бути оптимістом.
 
НЕ МОЖНА: 
- проявляти дріб’язкову нетерпимість, прискіпливість
(«Як ти сидиш! Поклади руки на парту!»); 
- здійснювати дисциплінування шляхом натиску, прямого осуду («Досить показувати, який ти розумний!», «Тобі краще б помовчати і пригадати твою двійку!»); 
- вживати загрози, докори, висміювання; 
- принижувати гідність; 
- використовувати лестощі, показну доброту, обман, залякування із маніпулятивною метою. Діти добре відчувають нещирість. 
- не дозволяти домінування експресії песимізму («Нічогісінько ви не вмієте. І що мені з вами робити, не розумію»); 
- «заякоряти» проблему дитини, тобто весь час про неї нагадувати. 
 
 
Вчителю щодо організації навчально-виховного процесу в класі

 

1.Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
 
2.Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3.Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

4.Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

5.Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

6.Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

7.Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

8.Будьте привітними. 

9.Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

10.Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

11.Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

12.Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

13.Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

 

►Методи викладання: як стати ефективним учителем 

►Поради вчителю: піклуйтесь про себе та своє здоров'я